Чи замінить AI розробників і що зараз робити джуніору Спочатку уточню, про що конкретно піде мова, бо тема легко розмивається. "ІТ" - це величезне поле: тестувальники, аналітики, дизайнери, DevOps, проджект-менеджери. Я ж говорю саме про написання коду - про розробників, тобто людей, чия робота полягає в тому, щоб перетворювати задачу на робочий код. Це вужче, ніж "ІТ загалом", і саме тут AI б'є найсильніше.

І скажу одразу чесно: я думаю, що ми наближаємось до моменту, коли розробники в принципі перестануть писати код руками. Якщо не до кінця 2026-го, то точно до початку 2027-го. Суджу по собі - зараз за мене AI пише 90%, а десь і всі 100% коду. Чесно, вже не пам'ятаю, коли востаннє сам щось писав з нуля, а не редагував і направляв те, що написав AI.

Це не тільки моє відчуття

Десь місяць тому побачив відео з внутрішньої зустрічі xAI, де Ілон Маск сказав щось дуже схоже, тільки ще радикальніше. За його словами, до кінця 2026 року код узагалі не знадобиться писати - AI одразу видаватиме готовий бінарний файл, минаючи і мову програмування, і компілятор. Його аргумент простий: AI вже вміє робити ефективніший бінарник, ніж будь-який компілятор.

Я з цим погоджуюсь. Не в тому сенсі, що прямо вірю в "минаємо компілятор" буквально - тут можна сперечатись про технічні деталі. Але в тому сенсі, що писати код руками як основна щоденна робота - це вже зараз стрімко зникає. І далі зникатиме ще швидше.

А Дженсен Хуанг бачить це інакше

Майже одночасно вийшло інтерв'ю CEO Nvidia Дженсена Хуанга для CNA, де він розказує геть іншу історію - не про зникнення професії, а про її перетворення, і прямо звертається до теми звільнень через AI.

Хуанг доволі жорстко висловився про компанії, які пояснюють свої звільнення впливом AI. Він назвав такий наратив "занадто лінивим" - його аргумент простий: AI став реально продуктивним лише десь півроку тому, тож як компанії могли звільняти людей через нього ще два роки тому. На його думку, дехто просто хоче звучати сучасно й "розумно", прикриваючись AI, тоді як справжні причини звільнень старіші й неприємніші - і назвав таку практику безвідповідальною, бо вона просто лякає людей.

Своя порада працівникам у нього доволі пряма: ти втратиш роботу не через AI, а через когось, хто навчився користуватись AI краще за тебе. І тут він сам проводить історичну паралель, схожу на ту, яку я опишу нижче - за його словами, за останні 300, 100, 60 років, навіть у комп'ютерну епоху, і зайнятість, і продуктивність в підсумку тільки зростали, попри кожну технологічну хвилю.

Ось що я думаю з цього приводу: Хуанг тут насправді не заперечує саму трансформацію - він заперечує зручне виправдання нею. Це важлива різниця. Він не каже "AI нічого не змінить", він каже "не звалюйте на AI те, що насправді про менеджерські рішення і економічні цикли". І з цим я частково згоден - справді, частина звільнень 2024-2025 років мала мало спільного з реальними можливостями AI на той момент. Але тут же криється і слабке місце його аргументу: те, що AI ще рік тому не міг замінити джуна, не означає, що зараз, коли він реально це вміє, компанії не почнуть це робити масово. Лінивий наратив учора не робить сьогоднішню реальність менш реальною.

Історія вже проходила через щось подібне

І тут варто пригадати, що людство вже не раз переживало подібні трансформації - і щоразу професія не зникала безслідно, а перетворювалась на щось інше.

Візьмімо письмо. Колись тексти переписували вручну, буква за буквою, і цим займались люди, чиєю єдиною професією було переписування - писарі. Це була важка, повільна робота. Потім з'явилась друкарська машинка - перша комерційно успішна модель вийшла в 1870-х роках. І сталось цікаве: писарі як професія практично зникли, зате з'явилась ціла нова індустрія - друкарки, і це дало роботу тисячам людей, переважно жінкам, яким раніше офісна робота була майже недоступна. А потім прийшли комп'ютери - і вже друкарські машинки як робоче знаряддя майже повністю зникли з офісів, поступившись клавіатурі. Кожен етап - нова хвиля звільнень одних професій і поява інших, яких раніше просто не існувало.

Те саме на заводах. Колись усе збирали руками - деталь за деталлю, вручну. Потім прийшла електрика і конвеєр, який дозволив масове виробництво - це вже була друга промислова революція. А з 1960-х на заводи почали приходити перші промислові роботи, які взяли на себе повторювану, важку і небезпечну роботу. Люди при цьому нікуди не поділись - вони перейшли з ролі "той, хто збирає деталь руками" в роль "той, хто обслуговує, програмує і контролює робота, який збирає деталь". Сучасний робітник на заводі частіше тримає в руках планшет, ніж гайковий ключ.

Патерн у всіх цих прикладах однаковий: технологія забирає конкретну задачу, а не професію як таку. Писар не перетворився на друкарку миттєво і безболісно - для когось це справді був кінець кар'єри. Але загалом, у масштабі покоління, люди не зникли з ринку праці - вони перемістились туди, де тепер потрібна людина: контроль, обслуговування, прийняття рішень, творчість. Я думаю, з розробкою станеться щось дуже схоже. Написання коду руками, як писарське переписування чи ручна збірка деталі, - зникне як основна щоденна діяльність. Але це не означає зникнення професії загалом - означає її черговий перехід у щось інше.

Що насправді відбувається з ринком

Тепер трохи цифр, без емоцій. Безробіття серед нещодавніх випускників computer engineering в США - 7,5%, computer science - 6,1%. Це помітно більше за загальне безробіття в країні (4,3%) і навіть більше, ніж у випускників сестринської справи чи історії мистецтв. Опитування 1000 американських бізнес-лідерів показало: шість з десяти компаній, ймовірно, звільнятимуть людей у 2026-му, а чотири з десяти планують замінити частину працівників на AI.

Кількість вакансій для новачків справді впала різко: за даними Indeed через FRED, вакансій розробників зараз приблизно на 35% менше, ніж до пандемії, і на 70% менше, ніж на піку 2022 року.

Але ринок не просів рівномірно - він розколовся навпіл. Одні компанії різко ріжуть вакансії для джунів заради швидкості тут і зараз. Інші, великі корпорації, навпаки, наймають джунів більше, бо думають не про найближчі півтора року, а про наступне десятиліття.

Моя особиста позиція

Розробники як професія не зникнуть повністю. Але я думаю, що AI частково замінить саме джунів, а сеньйори не просто в безпеці - вони стають ще ціннішими. Причина проста: коли AI пише майже весь код, головна цінність людини зміщується на перевірку і судження - чи те, що видав AI, взагалі має сенс у контексті всієї системи. А це навички, які напрацьовуються роками, їх не отримаєш одразу після курсів чи університету.

Досвідчені розробники зараз витрачають на 19% більше часу на код-рев'ю, ніж до появи Copilot та подібних інструментів. В одній компанії, де AI впровадили на 300 інженерів, обсяг коду в продакшн зріс на 28%, і 30-40% цього коду написав AI. Все це хтось має перевіряти - а перевіряти вміє далеко не кожен джун, бо для цього потрібен досвід, якого в джуна ще просто немає.

Що робити джуну зараз

Прокачуй дебаг, а не написання коду з нуля. Це, мабуть, найнедооціненіший скіл у галузі. Писати код уміють багато, а швидко полагодити зламане - значно менше людей. AI поки погано замінює саме це, бо тут треба розуміти контекст, а не просто генерувати текст.

Спочатку думай сам, потім звіряйся з AI. Пиши код сам, розберись у логіці власною головою - а вже потім звіряй з AI, проси покритикувати чи пояснити. Дослідження показало цікаву річ: джуни, які одразу спирались на AI, виконували задачі швидше, але розуміли матеріал гірше - на 17% нижчі бали в тестах. Швидкість без розуміння - це просто ілюзія прогресу.

Вчись пояснювати "чому", а не тільки "що". На співбесідах зараз значно більше уваги звертають на те, чи вмієш ти помітити помилку AI і пояснити компроміс, а не на те, як швидко пишеш код.

Не бійся "м'яких" навичок - це і є твоя перевага. Уміння пояснити технічне рішення простою мовою, провести чіткий розбір після інциденту, аргументовано посперечатись з вимогами продукту - все це AI поки робить погано.

Чи варто взагалі зараз йти на ІТ-спеціальність

Тут у мене немає чіткої відповіді, і чесно скажу чому. ІТ зараз змінюється настільки швидко, що чотири роки навчання - це величезний проміжок часу, коли навіть за один минулий рік усе кардинально змінилось. Що буде з програмою, які навички залишаться потрібними через чотири роки - велике питання без відповіді. Можливо, ти підеш вчитись на одне, а на випуску вся індустрія працюватиме зовсім інакше.

Якщо йдеш в ІТ, бо там "легкі гроші і низький поріг входу" - ця мотивація застаріла років на п'ять. Якщо йдеш, бо тобі реально цікаво, як влаштовані системи, і хочеться розуміти архітектуру, а не просто клепати щось за туторіалами - тоді, напевно, варто. Але з розумінням, що шлях буде довшим і складнішим, ніж був ще кілька років тому.

Підсумок

Я думаю, ми на порозі моменту, коли писати код руками перестане бути головною роботою розробника - і заява Маска, і моя власна практика (де AI вже пише за мене 90-100% коду), і навіть уся історія технологічних трансформацій до цього вказують. Хуанг заперечує не саму трансформацію, а зручні виправдання нею - і в цьому є рація, але не скасовує того, що відбувається насправді. Я бачу в цьому в першу чергу серйозний виклик для тих, хто тільки заходить у цю сферу. Хто зараз вкладається в дебаг, судження, розуміння систем і вміння пояснювати рішення - матиме набагато міцнішу позицію, ніж той, хто вміє тільки писати код. Той код AI все одно скоро зможе написати сам, без жодної людини за клавіатурою.