2 серпня 2026 в Європейському Союзі набули чинності правила прозорості AI Act, і того ж дня Офіс AI Європейської Комісії разом із національними органами почав активне правозастосування. Це не проєкт закону чи рекомендація - це вимога, яка стосується будь-якої компанії, чия AI-система спілкується з людьми в ЄС, незалежно від того, де сама компанія зареєстрована.
Але, як часто буває з великими регуляціями, заголовок ("AI повинен зізнатись, що він AI") приховує набагато складнішу й суперечливішу картину, якщо копнути глибше.
Що конкретно тепер обов'язково
Стаття 50 AI Act окреслює чотири сценарії, де прозорість тепер закон, а не добра воля розробника:
Пряма взаємодія з людиною (Стаття 50(1)). Чатботи, голосові асистенти, AI-агенти мають повідомляти, що користувач спілкується саме з AI - за винятком випадків, коли це й так очевидно "розумній, уважній і обачній людині". Важливий технічний нюанс з фінальних гайдлайнів Комісії: AI-агенти прямо підпадають під цю статтю, і якщо провайдер не може достовірно передбачити, чи агент взаємодіятиме саме з людиною (а не з іншою системою), він повинен розкривати свою AI-природу в кожній такій ситуації за замовчуванням - тобто "виняток з очевидності" не можна використовувати як загальну відмовку.
Дипфейки (Стаття 50(4)). Будь-яке зображення, відео чи аудіо, згенероване або відредаговане AI так, що виглядає як реальний контент, повинно мати мітку.
AI-контент на суспільно важливі теми. Текст, згенерований AI на теми суспільного інтересу, потребує розкриття - якщо тільки людина-редактор реально не переглянула й не відредагувала його перед публікацією.
Розпізнавання емоцій і біометрична категоризація. Системи, які визначають емоційний стан людини чи категоризують за біометричними ознаками, теж підпадають під обов'язкове розкриття.
Технічна деталь, яку легко недооцінити
Найцікавіше формулювання - в самому тексті вимог до маркування: технічні рішення повинні бути "ефективними, сумісними, надійними та стійкими", з урахуванням поточного рівня технологій. Простими словами: мітка, яка зникає щойно зображення переконвертували чи заскриншотили, не відповідає вимогам закону. Це суттєво піднімає технічну планку порівняно з "просто додай напис 'AI-generated' внизу картинки".
Розкриття загалом має бути "чітким і таким, що виразно вирізняється" - заховане десь в тексті угоди користувача чи бляклий, миготливий напис дрібним шрифтом не рахується. Інформація повинна зʼявлятись щонайпізніше в момент першої взаємодії користувача з системою.
Два різні дедлайни, які плутають навіть юристів
Тут криється деталь, яку пропускає більшість спрощених переказів цього закону: не всі частини статті 50 набули чинності одночасно 2 серпня.
Зобов'язання за статтею 50(1) і 50(4) - розкриття прямої взаємодії з AI і маркування дипфейків - діють з 2 серпня 2026 для всіх систем, незалежно від того, коли їх вивели на ринок. А ось технічна частина - машинно-читабельне маркування за статтею 50(2) - для генеративних AI-систем, які вже були на ринку до 2 серпня, отримала перехідний період до 2 грудня 2026 в рамках так званого AI Omnibus.
8-9 липня 2026 Європейська комісія та AI Board офіційно визнали Кодекс практики з прозорості AI-контенту "адекватним" механізмом для демонстрації відповідності статтям 50(2), (4) і (5) - це єдиний наразі оцінений як достатній практичний інструмент відповідності на рівні всього ЄС. Компанії, що підписали Кодекс, отримують більш передбачувану позицію при перевірках - Комісія заявила, що для підписантів контроль зосереджуватиметься на моніторингу дотримання кодексу, а не на розслідуваннях кожного окремого випадку.
Ширша картина: поки одна частина закону посилюється, інша тихо слабшає
Ось де історія стає по-справжньому цікавою, і саме це найменше висвітлюють заголовки на кшталт "Європа змусила AI зізнаватись".
Паралельно з набуттям чинності статті 50 Європа вже кілька місяців проводить деекуляризацію значно ширшого масштабу - так званий "Digital Omnibus" і "AI Omnibus", представлені Комісією в листопаді 2025 під гаслом "спрощення" регуляторного навантаження. І ключовий момент: правила саме для high-risk AI-систем - тих, що становлять реальну загрозу здоровʼю, безпеці чи фундаментальним правам людей - відсунуті цим же пакетом на 2 грудня 2027, а для high-risk систем, вбудованих у регульовані продукти, - аж на 2 серпня 2028.
Тобто вимога "чатбот повинен сказати, що він чатбот" запрацювала точно за розкладом. А значно важливіші, важчі для виконання правила про системи, які реально можуть завдати шкоди людям, - відкладені на роки.
Цей процес супроводжувався серйозним лобістським тиском. Аналіз Corporate Europe Observatory й LobbyControl показав, що Google, Microsoft і Meta суттєво збільшили кількість зустрічей із представниками ультраправих груп Європарламенту напередодні просування цього пакету - групи, які підтримали дерегуляційні плани Комісії. Сама лише Amazon витратила €7 мільйонів на лобіювання за рік. Понад 45 керівників топ-компаній підписали відкритий лист до ЄС, організований лобі-групою EU AI Champions Initiative (близько 110 компаній), закликаючи відкласти впровадження AI Act ще на два роки.
Digital-права організації відреагували різко. Liberties назвала відкладення правил для high-risk систем "затримкою захисту фундаментальних прав". Дэніел Лойфер з Access Now в реакції на LinkedIn назвав одну з поправок "найбільшою, найабсурднішою лазівкою в AI Act, яка дозволить недобросовісним провайдерам в односторонньому порядку звільняти себе від зобовʼязань закону без нагляду" - йдеться про можливість AI-компаній самостійно оцінювати, чи є їхня система high-risk, без публічного контролю цієї самооцінки.
Показовий і критичний нюанс від Liberties: дипфейки й досі класифікуються в AI Act як "обмежений ризик" (limited risk), попри те, що є одним з головних інструментів дезінформації і реальною загрозою для демократичних процесів - хоча саме на них поширюється вже чинна з 2 серпня вимога маркування.
Що це означає для тих, хто будує AI-продукти
Якщо у твоєму продукті є AI-чатбот, генерація зображень чи текстів, або будь-яка форма прямої взаємодії користувача з моделлю - і серед користувачів є хоч хтось із ЄС - варто пройтись коротким чек-листом, а не покладатись на те, що "ніхто не питав":
- Чи чатбот явно й одразу повідомляє, що це AI? Не в футері сайту чи в довгому Terms of Service, а в самому інтерфейсі взаємодії - на момент першого повідомлення.
- Чи AI-згенерований візуальний контент має мітку, яка переживе переконвертацію чи скриншот? Простий текстовий підпис під картинкою цю вимогу не закриває - потрібне технічне, машинно-читабельне маркування.
- Чи є в продукті AI-агент, який комунікує без прямого нагляду людини на кожному кроці? Гайдлайни прямо підтверджують, що агенти підпадають під ту саму вимогу розкриття - і якщо непередбачувано, чи спілкується агент з людиною, за замовчуванням варто розкривати AI-природу завжди.
- Чи варто підписувати добровільний Кодекс практики? Якщо продукт активно працює з ЄС-аудиторією, підписання дає документовану позицію при перевірках і зміщує фокус контролю з розслідування конкретних випадків на моніторинг дотримання кодексу - менш стресовий сценарій, ніж очікування раптової перевірки.
Дедлайн 2 грудня 2026 для машинно-читабельного маркування генеративних систем, які вже були на ринку до 2 серпня, - це не так багато часу, як здається. Якщо продукт підпадає під цю категорію, має сенс закладати технічну реалізацію зараз, а не за місяць до дедлайну.