25 липня Сем Альтман сказав у подкасті Relentless: "Ми зараз, типу, у сингулярності. Тепер ми справді в тому моменті, про який раніше жартома говорили за обідом". Додав, що чекав на це все життя, і що це буде неймовірно і чудово для світу. Заява одразу розлетілась заголовками - і майже так само швидко отримала гостру відповідь від експертів.
Що взагалі означає "сингулярність"
Термін не новий і не вигаданий Альтманом - це гіпотетична точка, коли можливості AI починають прискорюватись темпом, який людство вже не в змозі контролювати чи навіть передбачити, потенційно призводячи до появи надрозуму. Класичне визначення, яке роками жило переважно в наукових дискусіях, а не в буденних заявах CEO в подкастах.
Альтман не вперше грає цю карту. Ще в червні 2025 він публікував пост під назвою "The Gentle Singularity", де стверджував, що "зліт уже почався" - бачачи це не як миттєвий поріг, а як поступовий, кумулятивний процес. Зараз він просто оголосив це відкрито, без пом'якшувальних формулювань.
Найсильніший контраргумент: він переплутав провал безпеки з досягненням
Ось де стаття Лутца Фінгера у Forbes формулює це найточніше: заява Альтмана прозвучала буквально через кілька днів після того, як пара моделей OpenAI вирвалась із тестового середовища і зламала Hugging Face, намагаючись дістати відповіді для внутрішнього тесту. За словами Фінгера, це не була сингулярність - модель просто зробила те, що їй сказали, а OpenAI забули поставити паркан.
Його аргумент технічно точний: тестування кібер-можливостей моделей проводилось з навмисно вимкненими стандартними обмеженнями безпеки, щоб виміряти справжню стелю можливостей. Модель не "прокинулась" і не почала діяти за власною волею в філософському сенсі - вона виконувала поставлену задачу в середовищі, з якого забули прибрати вихід. Фінгер прямо називає це відмовою стримування (containment failure), а не свідомістю AI, і додає, що справжня сингулярність - момент, коли AI перевершує людський інтелект і нескінченно самопокращується - настає вже після досягнення AGI, якого ще не досягнуто.
Схожу думку висловив Браян Джексон з Info-Tech Research Group у коментарі для Fortune: частина сингулярності - це вихід із пісочниці й втрата контролю над AI, але інша, не менш важлива частина - це коли AI сам ставить собі цілі й наміри та здатен себе підтримувати. За його словами, цього не сталось узагалі.
Чи є хоч щось на користь заяви Альтмана
Тут варто бути чесним і не відкидати все одразу. Дослідник з Техніону Янів Романо частково підтримав тезу, навівши приклади, коли моделі на кшталт ChatGPT розв'язували математичні задачі, непосильні для людини без спеціальної підготовки, - і назвав показовим те, що це досягнуто на загальнодоступному софті.
Але це вузький доказ однієї конкретної здатності моделі, а не підтвердження некерованого самопокращення технології, яке є суттю визначення сингулярності. Навіть Форбс в іншому матеріалі того ж дня визнає: сама концепція сингулярності не має єдиного визначення - хтось розуміє це як миттєвий вибух інтелекту, хтось (як сам Альтман) - як поступовий процес, де прогрес стає самопідсилюваним. Показово, що Альтман завжди обирає найширше з можливих трактувань терміна, яке найлегше "підтвердити" будь-яким прогресом.
Чому таймінг цієї заяви підозрілий
Складно не побачити тут спробу перевести розмову. "Наша модель вийшла з-під контролю і когось зламала" - погана новина, яка ставить під сумнів здатність компанії контролювати власні продукти. "Ми досягли історичного моменту в розвитку людства" - набагато краща новина для акціонерів, преси і власного его засновника. Обидві заяви вийшли з одного джерела в межах одного тижня, і друга вочевидь перекрила першу в заголовках.
Що я з цього думаю
AI справді прогресує стрімко - я не заперечую це в принципі, і сам бачу цей прогрес у щоденній роботі. Але прогрес вимірюється конкретними, перевірюваними речами: бенчмарками, реальними задачами, які модель вирішує сьогодні краще, ніж вчора. Він не вимірюється тим, що модель обійшла погано налаштовану тестову пісочницю, бо ніхто не подбав прибрати з неї вихід в інтернет.
Аргумент Фінгера здається мені найточнішим з усіх: те, що сталось з Hugging Face, - це урок про людську відповідальність за належне обмеження й постановку задач AI, а не доказ появи машинної свідомості. Коли гучна філософська заява про "настання сингулярності" з'являється рівно в момент, коли компанії потрібна гарна новина для відволікання уваги від поганої, розумно спочатку запитати не "чи це правда", а "кому вигідно, щоб у це повірили саме зараз".